Гігієна лікувальних закладів, Lecture notes of Social Psychology

Download Гігієна лікувальних закладів and more Lecture notes Social Psychology in PDF only on Docsity! 1 1.Гігієна лікувальних закладів, її основні завдання та значення у забезпеченні ефективного лікування хворих. Сучасна лікарня представляє собою комплекс, насичений різноманітним, часто досить складним обладнанням (системи опалення, вентиляції, кондиціювання, пилеуловлення, лікувального газопостачання, дистанційного спостереження і контролю, сигналізації і зв’язку, вичислювальної, діагностичної та іншої спеціальної медичної техніки тощо). Умовно їх можна об’єднати в наступні групи: - апарати, прилади і обладнання для загальної і спеціальної хірургії, для служби крові, анатомічних досліджень, для анестезіології, штучного дихання, для травматології. А також для механотерапії, офтальмології, акушерства і гінекології, стоматології, медичної радіології, стерилізації, для аптеки, для клініко-лабораторних досліджень, для дезінфекції і дезінсекції; Описание: Описание: http://foto.cheb.ru/foto/foto.cheb.ru-130.jpg - меблі загального і спеціального призначення, для служби харчування, пральної, господарське і санітарно-технічне обладнання, для віваріїв; - оргтехніка, зв’язок і сигналізація. Загальна кількість найменувань і моделей перевищує 3500. Розрізняють лише понад 40 конструкцій ліжок, біля 20 типів операційних столів, понад 25 ортопедичних пристосувань тощо. Великі і складні внутрішньолікарняні потоки вантажів. В лікарні на 600 ліжок протягом доби перевозять 6 т їжі (з посудом), понад 2,5 т білизни, 300 кг покидьок, 150-300 кгмедикаментів та інші вантажі. В лікарні на 1000 ліжок середньомісячна кількість вантажів досягає 400-500 т. В розрахунку на 1 ліжко в лікарнях щодобово перевозиться: їжі і харчових відходів - 11-12 кг, чистої білизни – 2 кг, медикаментів – 1 кг, стерильних матеріалів – 8,8-1 кг. В середньому протягом доби накопичується твердих побутових покидьок в лікарні (на 1 ліжко) –0,65 кг (2- 2,5 л), за рік – 235-250 кг (790-800 л). Загальна кількість найменувань і моделей перевищує 3500. Розрізняють лише понад 40 конструкцій ліжок, біля 20 типів операційних столів, понад 25 ортопедичних пристосувань тощо. Великі і складні внутрішньолікарняні потоки вантажів. В лікарні на 600 ліжок протягом доби перевозять 6 т їжі (з посудом), понад 2,5 т білизни, 300 кг 2 покидьок, 150-300 кгмедикаментів та інші вантажі. В лікарні на 1000 ліжок середньомісячна кількість вантажів досягає 400-500 т. В розрахунку на 1 ліжко в лікарнях щодобово перевозиться: їжі і харчових відходів - 11-12 кг, чистої білизни – 2 кг, медикаментів – 1 кг, стерильних матеріалів – 8,8-1 кг. В середньому протягом доби накопичується твердих побутових покидьок в лікарні (на 1 ліжко) –0,65 кг (2- 2,5 л), за рік – 235-250 кг (790-800 л). Процес створення оптимальних гігієнічних умов у лікувально-профілактичних закладах в значній степені також визначається особливостями планування й забудови земельної ділянки, упорядкуванням та внутрішнім плануванням будинків, їх санітарно-технічним благоустроєм, а також санітарним станом під час експлуатації. Відповідно організації діяльності лікувально-профілактичних закладів гігієнічні вимоги: - надають можливість створити найкращі умови зовнішнього середовища для хворих; - сприяють запровадженню лікувально-охоронного режиму; - запобігають виникненню внутрішньолікарняних інфекцій; - полегшують лікувальну роботу медичному персоналу; - сприяють якнайшвидшому видужанню хворих та забезпеченню оптимальних умов для діяльності медичних працівників. Успіх стаціонарного лікування хворих залежить від багатьох чинників. Перш за все це оптимізація лікарняного середовища. Для успішного лікування та швидкого видужання хворих необхідні сприятливі умови перебування: світло, тепло, достатній простір, добре інсольована і вентильована палата, зручне ліжко, спокійні умови оточення, здоровий відпочинок, раціональне і дієтичне харчування, добре санітарно-гігієнічне обслуговування, достатнє озеленення території для прогулянок на свіжому повітрі, повний соматичний і психічний комфорт. Створення гігієнічних умов є важливим фактором у запобіганні госпіталізму, перш за все внутрішньолікарняній інфекції. Це актуально не лише для інфекційних, але й усіх інших відділень. Так, у стаціонарах різних країн на госпітальну інфекцію хворіє від 3,9 до 9,9 % усіх осіб, які лікуються. Насамперед є це післяопераційні гнійно-септичні та інші ускладнення, зараження грипом, гепатитом В, СНІДом, туберкульозом, дитячими інфекційними захворюваннями тощо. Особливо високого рівня гігієнічного забезпечення вимагають впровадження нових методів діагностики і лікування таких, як: радіонукліди та інші джерела 5 обладнанням самостійної системи вентиляції, каналізації та окремим входом для пацієнтів. Не допускається розміщувати у житлових та громадських будівлях денні стаціонари дерматовенерологічного, психіатричного, інфекційного та туберкульозного профілів. Територія лікувального закладу повинна бути впорядкована, озеленена, огороджена, і освітлена. Площа зелених насаджень і газонів повинна становити не менше 60% загальної площі ділянки. На території лікувальної установи виділяються зони: • лікувальних корпусів для інфекційних і неінфекційних хворих, • педіатричних корпусів • психосоматичних корпусів • шкірно-венерологічних корпусів • радіологічних корпусів • пологових будинків • акушерських відділень • садово-паркові зони • зони патологоанатомічного корпусу • господарських та інженерних споруд. Патологоанатомічний корпус з ритуальною зоною максимально ізолюється від палатних корпусів і не проглядатися з вікон лікувальних і родопомічних приміщень, а також житлових і громадських будівель, розташованих поблизу території лікувальної установи. Відстань від патологоанатомічного корпусу до палатних корпусів, харчоблоку має бути не менше 30 метрів. Ритуальну зону лікувального закладу необхідно обладнати окремим в'їздом і виїздом. Інфекційні, шкірно-венерологічні, акушерські, дитячі, психосоматичні відділення, радіологічні відділення для лікувальних цілей входять до складу багатопрофільних лікувальних установ, повинні розміщуватися в окремо розташованих будинках. Поліклінічний корпус повинен бути наближений до периферії ділянки, мати самостійний вхід. На території господарської зони лікувального закладу на відстані 25 від будівлі обладнають контейнерний майданчик з твердим покриттям і під'їздом з боку вулиці. Розміри майданчика повинні перевищувати площу контейнерів на 1,5 м. на всі боки. 4. Поняття про санітарно-захисні зони, їх класи та значення у підтриманні оптимального гігієнічного режиму на території лікувальний закладів. Земельні ділянки лікарняних стаціонарів мають бути максимально віддаленими від джерел забруднення та шуму. Ця відстань регламентується санітарно- захисними зонами (табл.1) 6 Санітарно-захисна зона – це відстань між джерелом шуму чи забруднення повітря та лікарняною ділянкою. Клас санітарно-захисних зон обумовлений шкідливістю промислового чи сільськогосподарського об’єкту (табл.1,2). У санітарно-захисних зонах висаджуються зелені насадження, у них заборонено будівництво житлових будівель, спортивних споруд тощо. Cанітарно-захисні зони для сільськогосподарських підприємств (СН 245-71) Сільськогосподарські об’єкти Класи санітарно-захисних зон 1. Ферми: 1.1. Великої рогатої худоби 1.2. Свиноферми ІІІ 2. Птахоферми І 3. Гаражі та парки для сільськогосподарської техніки IV 4. Склади мінеральних добрив IV 5. Склади отрутохімікатів І-ІІІ Таблиця 2. Класи санітарно-захисних зон Розміри, м І 1000 ІІ 500 7 Ш 300 ІV 100 V 50 5. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки для лікарні Особливі вимоги пред'являють до лікарняної ділянки. При розміщенні лікарні на околиці населеного пункту легше вибрати ділянку, достатню за розмірами й озелененням. Тут менше шуму, пилу і гігієнічного комфорту значною мірою залежить від місце розташування та інших чистіше повітря. Тому туберкульозні, психіатричні лікарні або реабілітаційні центри, непов'язані з амбулаторним прийомом хворих, часто будують навіть за межами населеного пункту. Амбулаторії, щоб наблизити медичну допомогу до населення, доцільно розміщувати у центрі району обслуговування. А лікарні загального типу, які мають стаціонар і поліклініку, нерідко розташовують у межах селітебної зони. Земельна ділянка повинна знаходитися з навітряного боку і на значній відстані від джерел шуму та об'єктів забруднення повітря. Необхідно, щоб рівень шуму на її території в денний час не перевищував 45 дБ, у нічний - 35 дБ. Земельна ділянка лікувально-профілактичного закладу повинна розташовуватись на добре інсольованій та провітрюваній території. Бажано, щоб вона знаходилась поблизу від водопровідної мережі, каналізаційних комунікацій, джерел водопостачання та якомога далі від місць спуску стічних вод, а також поза зоною впливу промислових підприємств та інших джерел забруднення навколишнього середовища. Площа земельної ділянки для лікарень загального типу, залежно від загальної кількості ліжок, повинна складати від 80 до 300 м2, для дитячих лікарень - від 135 до 250 м2з розрахунку на 1 ліжко. Для лікарень, що розташовані у приміській зоні, площа земельної ділянки збільшується, порівняно з вказаними, на 15-20 %. Вибираючи земельну ділянку під забудову, необхідно мати відомості про те, що раніше було розташовано на цій території. Недопустимо використовувати ті ділянки, на яких були розміщені склади отрутохімікатів, радіоактивних речовин, сміттєзвалища тощо, а також якщо рівень залягання ґрунтових вод становить менше 1,5 м до підошви фундаменту. На земельній ділянці виділяють ряд, функціональних зон: зону лікувальних корпусів для неінфекційних хворих, зону інфекційного та пологового відділень,