Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, Lecture notes of Social Psychology

Download Гігієнічні вимоги до земельної ділянки and more Lecture notes Social Psychology in PDF only on Docsity! 1 1.Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і будівлі навчальних закладів. Принцип функціонального зонування та його значення. Необхідно підкреслити, що загальноосвітній навчальний заклад має функціонувати відповідно до "Положення про загальноосвітній навчальний заклад", що затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 964, від 14.06.2000 р. створюючи усі необхідні умови для здобуття загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів і сприяти вихованню морально і фізично здорового покоління. Влаштування та обладнання приміщень шкіл, що будуються, реконструюються, а також діючих, здійснюється згідно з вимогами ДБН В.2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів”. Відповідальність за виконання санітарних правил і норм покладається на засновника (власника) та керівника загальноосвітнього навчального закладу. Щоденний контроль за виконанням чинних санітарних правил і норм здійснює керівник та медичний персонал загальноосвітнього навчального закладу, а також відповідальна особа, призначена наказом керівника загальноосвітнього закладу. Державний санітарно–епідеміологічний нагляд за виконанням чинних санітарних правил та норм здійснюють посадові особи державної санітарно- епідеміологічної служби. Розміри земельних ділянок загальноосвітнього навчального закладу встановлюються відповідно до ДБН 360-92 “Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень”. Відведення земельної ділянки здійснюється за наявності технічних умов на електропостачання, водопостачання, каналізування та опалення, що погоджені з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. Ділянки під забудову шкіл повинні розташовуватися у населених пунктах з дотриманням санітарних норм щодо відстані від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається їх розміщення в санітарно-захисних зонах промислових підприємств та інших об’єктів, які є джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами. Ширина санітарно-захисної зони між межею шкільної ділянки та гаражами повинна бути не меншою 50 м. Розміри санітарно-захисної зони повинні погоджуватися з державною санітарно-епідеміологічною службою. 2 Відстань від станцій технічного обслуговування, автозаправних станцій до шкільної ділянки визначається за погодженням з органами Держсанепіднагляду, проте не може бути меншою, ніж 50 м. Через територію школи не повинні проходити повітряні лінії електропередачі з напругою в 35 кВ і більше. Будівлі загальноосвітніх шкіл розміщуються не ближче, ніж за 25 м від червоної лінії. Відстань від межі ділянок шкіл до стін житлових будинків із входами та вікнам мають становити понад 10 м, від будинків шкіл до житлових і громадських будинків та споруд – згідно з нормами інсоляції, природного освітлення та шумозахисту. По периметру земельної ділянки закладу слід передбачити захисну зелену смугу (дерева, кущі, газон) завширшки не менше 1,5 м, з боку вулиць – не менше 3 м. Огорожа території заклад повинна бути заввишки не менше 1,2 м. У разі розміщення шкіл всередині житлових кварталів допускається застосування огорожі між ними з зелених насаджень, що заввишки складає не менше 1 м, Площа озеленення земельної ділянки повинна складати 45-50% від загальної площі ділянки. Якщо ділянка прилягає безпосередньо до зелених масивів (парки, сади, сквери), а також при розміщенні шкіл у сільській місцевості або за умов їх реконструкції, площі зелених насаджень допускається скорочувати, однак не більше ніж до 30%. Високорослі дерева належить висаджувати на відстані не меншій, ніж 10 м від стін з вікнами навчальних приміщень, куші на відстані – не меншій ніж 5 м. Розташування та орієнтація основних функціональних приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинні забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції на день. Нормативна тригодинна інсоляція повинна бути забезпечена на території спортивної зони та зони відпочинку, в тому числі на спортивних та ігрових майданчиках. Не дозволяється біля школи висаджувати колючі дерева і кущі (біла акація, глід, шипшина тощо), рослини з отруйними ягодами (“вовче лико”, “бріонія”, “сумах отруйний”, рицина тощо), а також вирощувати гриби. Земельна ділянка загальноосвітнього навчального закладу має поділяється на такі функціональні зони: – навчальна зона; 5 ділянці парників, теплиць і оранжерей, що органічно пов’язані з комплексом кабінетів біології та хімії. 2. Гігієнічні вимоги до планування та санітарно- технічного благоустрою (мікроклімат, вентиляція, освітлення) навч. кабінетів та класів СК= 1:4 і нижче Кут заглиблення = до 2 Кут падіння = не менше 27º Кут отвору = не менше 5º Навчальні приміщення не повинні бути прохідними і повинні бути ізольованими від приміщень, які є потенційними джерелами шуму і сторонніх запахів (майстерні, спортивний та актовий зали, харчоблоки та інші). Площа 1,25 м2 на 1 учня, в цілому не менше 50 м2 (табл. 13.2). Найкраща форма класної кімнати – прямокутна (глибина класів становить 6-6,3 м, довжина – 8-8,4 м), що забезпечує необхідне освітлення. Висота стель – 3-3,5 м. Вікна в класах і кабінетах повинні знаходитися з лівого боку по відношенню до учнів, щоб виключити можливість утворення тіней від кисті руки під час письма Мікроклімат – як для житлових приміщень: температура повітря повинна підтримуватися в межах 18-20 °С, відносна вологість 40-60%, швидкість руху повітря – 0,25 м/с, кратність вентиляції – 4, об'єм вентиляції 20-30 м3/год на 1 учня, концентрація СО2 – 0,1%. Внутрішнє оздоблення класів та кабінетів повинно дозволяти легко підтримувати чистоту. Стіни на висоту 1,8 м фарбують світлою олійною фарбою, а верхню частину – клеєвою. При використанні силікатних полівінілацетатних фарб та інших емульсійних барвників стіни фарбують в один світлий тон на всю висоту. Найкраща колірна гамма: зелений, жовтуватий та світло сині відтінки. Підлога приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинна бути виготовлена з деревини або лінолеуму на теплій основі, не мати щілин, підлога туалетних та умивальних кімнат повинна бути викладена керамічною або мозаїчною плиткою. Забороняється використовувати цементні та мармурові матеріали для настилу підлоги усіх приміщень. Паркетні підлоги регулярно натирають, щоб у щілинах не збирався пил. Необхідно звертати увагу на чистоту вікон та не затінювати їх занавісками і горщиками з квітами. 6 Дуже важливі вимоги до освітлення, тому що школярі постійно напружують зорові аналізатори. У дошкільних та шкільних навчальних закладах повинні дотримуватися наступних принципів раціонального освітлення: достатності, рівномірності, контрастності, яскравості, правильності напрямку світлового потоку (оптимальна орієнтація вікон: південь, схід, південний схід). Природне освітлення. Будівельними нормами встановлені значення КПО (коефіцієнт природної освітленості): в класних кімнатах не менше ніж 1,5%; в кабінетах креслення та малювання не менш ніж 2,0%. СК (світловий коефіцієнт) повинен бути в межах 1:4–1:5. Відстань між вікнами (ширина простінків) – не більше 0,5 м. Коефіцієнт заглиблення (співвідношення глибини кімнати до відстані від підлоги до верхнього краю вікна) – не більше 2, кут падіння – 27°, кут отвору – 5°. Велике значення має колір навколишніх поверхонь та устаткування, від якого залежить коефіцієнт відбиття. Білий колір відбиває 80- 90% світлових променів, жовтий та світло-блакитний – 70-80%, зелений – 60%, світло-коричневий – 30-45%, темно-зелений – 22-25% світлових променів. Також повинна забезпечуватися певна контрастність співвідношення яскравості поверхонь: 1:7 (зошит – вікно), 1:12 (класна дошка – вікно), 4:1 (зошит–парта). Нормативи штучної освітленості приміщень наведені у таблиці 13.3. У разі використання комбінованого освітлення приміщень (природне та штучне) оптимальне співвідношення між світловими потоками від вікна та від джерела штучного освітлення складає 2:1. 7 3. Гігієнічні вимоги до шкільних меблів,їх маркування та основні розміри(дистанція спинки, дистанція сидіння, диференція).Гігієнічні вимоги до розміщення парт у шкільному класі. Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, а також потреба у проведенні ефективного навчального процесу, відпочинку та виховної роботи з дітьми зумовлюють необхідність використання в шкільних закладах обладнання, яке відповідало би певним гігієнічним вимогам. Ці вимоги враховують, насамперед, особливості процесів формування здорового аналізатора та опорно-рухового апарату Нормальною вважається така поза під час сидіння за партою, при якій забезпечується стійка рівновага тіла, нормальна діяльність серцево-судинної, дихальної та травної систем, зорового та слухового аналізаторів. Тому розміри дитячих та шкільних меблів мають бути стандартизованими і відповідати нормативним вимогам: Для правильної посадки школяра за партою слід створити таке сполучення стола парти і її сидіння, яке визначається правильною дистанцією спинки, сидіння та диференцією парти. Дистанція спинки – відстань від заднього краю кришки стола до спинки парти. Дистанція має дорівнювати діаметру (передньо-задньому) грудної клітки школяра плюс 3- 5 см. Неправильна дистанція спинки може зумовити обмеження рухів школяра або незручну позу. Так, у разі малої дистанції школяр буде затиснутим між краєм кришки стола і спинкою сидіння парти, а якщо величина дистанції більша, йому доведеться дуже пригинатися до книги або зошита, що, у свою чергу, може призвести до викривлення хребта. Дистанція сидіння парти – відстань між переднім краєм сидіння по горизонталі і проекцією заднього краю кришки стола на площину сидіння. Дистанція сидіння може бути трьох видів: позитивна, нульова і негативна. Позитивною дистанція сидіння парти вважається тоді, коли перпендикуляр, опущений із заднього краю кришки стола, припадає на продовження площини 10 підлогою для учнів 1 класу повинна складати 0,7-0,8 м, для учнів 2-4 класів - 0,75-0,8 м, для учнів 5~12 класів - 0,8-0,9 м. У класних кімнатах, що мають поперечну або квадратну конфігурацію та відрізняються розташуванням меблів у чотири ряди, має бути збільшена відстань від дошки до першого ряду парт (не менше 3 м) для того, щоб забезпечити величину кута розглядання до 35°. Відстань від першого ряду парт до зовнішньої стіни повинна становити 0,8-1,0 м, між рядами парт (столів) - 0,6 м, від задніх парт до шаф, розміщених біля внутрішньої стіни - 0,9-1,0 м. Учні зі зниженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами у першому від світло несучої стіни ряду. Школярі зі зниженим слухом розміщуються за першою та другою партами бокових рядів. Учні, які часто та тривало хворіють, розміщуються у третьому (біля внутрішньої стіни) ряду парт. Для профілактики порушень постави не менше двох разів на рік школярів необхідно пересаджувати з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів довжині їх тіла та ураховуючи гостроту зору і слуху. Шкільні меблі повинні бути промаркованими. Маркування навчальних меблів наноситься у вигляді лінії завширшки 2 см або кола діаметром 2,5 см на обох боках парти, стола та стільця. Меблі, що відносяться до першої ростової групи, позначаються оранжевим, до другої - фіолетовим, до третьої - жовтим, до четвертої - червоним, до п'ятої - зеленим, до шостої - блакитним кольорами. Крім колірного маркування, для підвищення ефективності здійснення контролю за правильністю підбору певної групи меблів на внутрішню поверхню стола повинно бути нанесене цифрове маркування у вигляді дробу: У навчальному приміщенні шкільні меблі розміщуються таким чином, щоб ближче до дошки знаходилися менші розміри, далі від неї - більші. Відстань від дошки до перших парт повинна становити 2 м, а до останньої парти – не більше ніж 8 м. Найвіддаленіше від вікон місце має знаходитися не далі ніж за 6 м. 4. Гігієнічні вимоги до розкладу занять у школі та методика його оцінки. Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності має розпочинатися 1 вересня і закінчуватися не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість навчального року для учнів школи І ступеня (початкова школа) не може бути меншою 175 робочих днів, для учнів загальноосвітніх навчальних закладах ІІ-ІІІ ступенів – меншою 190 робочих днів. 11 Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів Протягом навчального року для учнів проводяться канікули: осінні, зимові і весняні загальним обсягом не менше 30 днів. Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить: в 1 класах - 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин, в 5-12 класах – 45 хвилин. Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження впродовж тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури. У початковій школі спарювати уроки не дозволено. Для учнів 5-9-х класів проведення спарених уроків допускається лише у разі проведення лабораторних і контрольних робіт, уроків трудового навчання та написання творів. В 10-12 класах допускається проведення спарених уроків як з основних, так і з ряду профільних навчальних дисциплін. Робочий тиждень для учнів 1 класу протягом навчального року має передбачати встановлення додаткового розвантажувального дня (четвер), до розкладу якого не вводяться предмети, які потребують значного розумового напруження (математика, мовні предмети тощо). Тривалість перерв між уроками для учнів 1 класу повинна бути не меншою 15 хвилин, для всіх інших класів – не менше 10 хвилин. Тривалість великої перерви (після 2-го уроку) має складати 30 хвилин. Замість однієї великої перерви після 2- го і 3-го уроків можна влаштовувати перерви впродовж 20 хвилин. Під час перерв необхідно організовувати перебування учнів на. відкритому повітрі та їх харчування. Для профілактики виникнення втоми, порушень постави та появи розладів з боку органу зору серед учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання та математики через кожні 15 хвилин уроку потрібно проводити фізкультурні хвилинки та спеціальну гімнастику для очей. В ході визначення доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід ураховувати індивідуальні особливості учнів та цілу низку педагогічних вимог. Так, у 1 класі домашні завдання не задаються. Надалі обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2 класі – 45 хвилин; у 3 класі – 1 годину 10 хвилин; у 4 класі – 1 годину 30 хвилин; у 5-6 класах – 2, 5 години; у 7-9 класах – 3 години; у 10-12 класах – 4 години. У 1- 4 класах домашні завдання не рекомендується задавати на вихідні та святкові дні. 12 Початок занять в загальноосвітніх навчальних закладах повинен припадати на час не раніше 8 години ранку. У разі використання двозмінного режиму навчання початок занять у другу зміну має організовуватися не пізніше 14 години, закінчення занять – не пізніше 19 години. Починати заняття як у першу, так і в другу зміну слід в один і той самий час протягом навчального року. Учні перших, других і випускних класів, а також класів компенсуючого навчання повинні навчатися лише у першу зміну. Учні 3-5 класів можуть навчатися у першу зміну або у підзміну з початком занять не пізніше 12 години. Навчання в інноваційних навчальних закладах організовується лише в одну (першу) зміну. Наповнюваність класів не повинна перевищувати 30 учнів, з урахуванням того, що площа у класі, яка припадає на одного учня, має становити не менше 2,0 м 2 . Основними елементами санітарно-гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров'я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів (рис. 1), а також вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозташування (наявність спарених уроків, розміщення поспіль уроків з предметів, подібних за змістом або за видом діяльності, наприклад, рідна мова та іноземна мова, алгебра та геометрія тощо). Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1 група: математика, іноземна мова; 2 група – хімія, фізика; 3 група – рідна мова, історія, географія; 4 група – природознавство, література; 5 група – фізична культура, музика, праця) або рангову шкалу складності шкільних предметів (математика – 11 балів; іноземна мова – 10; фізика, хімія – 9; історія – 8; рідна мова, література – 7; природознавство, географія – 6; фізична культура-5; праця-4; креслення-3; малювання-2; музика – 1) або методику визначення бального рівня складності окремих предметів (геометрія – 6 балів; алгебра-5, 5 балів; іноземна мова-5, 4 балів; хімія-5, 3 балів; фізика-5, 2 балів; біологія-3, 6 балів; рідна мова – 3, 5 балів; література – 1, 7 балів; історія – 1, 7 балів). Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та унаочнення викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних структурних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина). При проведенні оцінки режиму дня обов’язково враховувати фізіологічну криву 15 міру переходу до зв’язного читання застосовуються гарнітури з зарубками, що ведуть погляд від літери до літери (шкільна, літературна). Для полегшення читання особливе значення має набір. Набір – це певний взаємозвязок окремих поліграфічних елементів оформлення підручника: розміщення слів, букв, проміжки між словами (апрош), довжина рядка, відстань між рядками (інтерліняж), наявність полів. максимально припустимою є щільність набору (кількість знаків у 1 см2) 15 знаків для середніх і старших класів і 10 – для молодших. Швидкість читання прямо пропорційна апрошу між літерами (відстані між літерами) та між словами, а також інтерліньяжу (міжрядкова відстань). Тому найбільш раціональні міжлітерний апрош 0,5 мм, між словами – 2 мм, інтерліньяж – 2,7 мм. З огляду на те, чим більше інтерліньяж тим більше відрізняються літери, на 1 см не повинно бути видно більш 2 рядків. У зв’язку з тим, що особливо стомлюючі рухи очей від рядка до рядка, нормується їхня довжина (98-113 мм для середніх і старших класів і – 126- 130 мм для молодших), число переносів (не більш 4) і кількість стовпчиків (двоколонний) дозволяється тільки в старших класах. Довжину рядка в друкованих виданнях для школярів різного віку наведено в табл. 2.4. Таблиця 2.4 Довжина рядка основного тексту друкованих видань Групи Кегель шрифту, пункти Збільшення інтерліньяжу, пункти Довжина рядка, мм мінімальна максимальна 20 і більше Групи кегельшрифту, пункти видання І групи 16-18 2-6 14 117 117 108 171 167 153 16 видання ІІ групи 20 і більше 16,18 14 12 4-6 90 81 81 81 171 167 155 140 видання ІІІ групи 12 10 4-6 72 72 153 126 12 68 136 видання ІV групи 10 10 9 4-6 63 68 63 126 117 108 *Кегль – 1 пункт = 0.376 мм. Розмір у пунктах наведено для можливості визначити абсолютний розмір літери, від якого буде залежите кутовий розмір та зручність для її читання. Для комп’ютерного складання потрібно перерахувати кегль літери. Поля повинні контрастувати зі смугами набору, бути білими, з достатнім розміром. Допустимі мінімальні поля наведено в таблиці 2.5 Розміри полів у друкованих виданнях для дітей Найменування поля Мінімальний розмір поля (мм) для першої та другої груп для третьої та четвертої груп для всіх груп, для форматів 60x90/8 і 84x108/16 корінцеве 13 13 13 верхнє не менше 15 мм Не менше 10 мм не менше 10 мм 17 зовнішнє не менше 15 мм Не менше 10 мм не менше 10 мм нижнє не менше 15 мм Не менше 10 мм не менше 10 мм Недоліками під час виготовлення підручників є їх формат, важка палітурка, товстий папір, які роблять підручники незручними у використанні, збільшують масу вантажу школярів, який вони щоденно переносять. Формат видання для дітей молодшого шкільного віку повинен складати 168×215 мм, середнього – 143-200 мм, старшого – 128×200 мм. Для багатотомних і серійних видань, що розраховані на тривалий термін користування не рекомендується застосовувати незшивне скріплення блоків. крім того, для цих видань рекомендується однакове зовнішнє оформлення, формат та тип палітурки (обкладинки). Блок підручника скріпляється шиттям нитками на марлі чи без марлі з подальшим приклеюванням марлі до корінця блоку. Палітурка підручника повинна бути міцною, з гладенькою поверхнею, з матеріалу, що мінімально піддається забрудненню під час користування. Дозволяється використання палітурки або обкладинки з поверхневим покриттям. Загальна вага підручників із розрахунку на один навчальний день у комплекті зі шкільним приладдям (без ваги ранцю або портфелю) не повинна перевищувати допустимих гігієнічних норм перенесення учнями важкості на відстань до 3 км: 1-3 класів -1,5-2,0 кг; 4-5 класів – 2,0-2,5 кг; 6-7 класів – 3,0-3,5 кг; 8-11 класів – 4,0-4,5 кг. Для цього рекомендується орієнтовна маса кожного підручника для початкової школи – не більше 300 г, для основної школи – не більше 450 г, для старшої школи – не більше 650 г. Відхилення ваги підручника можливе, але не більше, 20 моторну щільність уроку будемо визначати за наступною формулою: час виконання фізичних вправ на уроці (у хвилинах) ділиться на тривалість уроку і множиться на 100%. Оцінка загальної та моторної щільності уроку здійснюється методом хронометрування діяльності учнів на уроці. Як правило, при цьому всі види такої діяльності об'єднуються у 5 основних: 1) виконання вправ; 2) пояснення; 3) допоміжні дії; 4) очікування черги; 5) простій. В залежності від задач, специфіки учбового матеріалу, стану та працездатності учнів, матеріально-технічних можливостей та інших умов показник моторної щільності уроку може досягати високого рівня, наприклад, при вдосконаленні техніки рухів і розвитку рухових здібностей. На уроках переважно освітньої спрямованості, де переважно повідомляються знання та вивчаються складні рухові дії, моторна щільність уроку може бути нижчою від 50%, що не є відхиленням від норми. Щільність уроку визначають наступні чинники: 1) задачі, що розв'язуються на уроці (наприклад, перевірка засвоєння рухових умінь і навичок); 2) характер рухової діяльності (наприклад, комплексний уроку чи урок легкої атлетики). 6.3 Оцінка щільності уроку фізичного виховання за зміною частоти пульсу школярі Для визначення міри впливу навантаження на уроці фізичної культури на організм учнів використовують фізіологічну криву, яка визначається на основі безперервної реєстрації одного або кількох фізіологічних показників, частіше частоти пульсу. Пульсова крива уроку повинна поступово наростати у вступній частині, в основній досягати максимуму (їх може бути два) і в заключній знижуватись до вихідного рівня. Для визначення пульсової кривої перед початком уроку (за 15 хв) і протягом заняття реєструють зміни частоти пульсу. Пульс підраховують безпосередньо перед початком і зразу ж після закінчення вправ протягом всього уроку і показники заносяться в протокол спостереження. 21 7. Наукові основи проведення лікарсько-професійної консультації. Поняття про професійний відбір. Методика прогнозування професійної успішності. Формування професійної спрямованості людини відбувається в шкільні роки. Вибір професійного шляху, учбового закладу професійної освіти, подальше раціональне працевлаштування є важливими задачами, що вирішуються підлітками. Допомогти в правильному виборі професійної діяльності юнакам і дівчатам, що мають хронічні захворювання і функціональні розлади, покликана медична професійна орієнтація (МПО), що є частиною професійної орієнтації школярів. Професійна орієнтація- це система заходів, направлених на психологічну підготовку підлітка до вибору професії на основі ознайомлення з його інтересами, схильностями, здібностями, станом здоров'я, особливостями фізичного і психічного статусу, а також з урахуванням знань про характер різних професій і вимоги, що пред'являється ними до стану здоров'я і особових особливостей працюючих. Відповідно до наказу ПріказМЗ РБ№887-Д від 26.06.2008 м. «Про вдосконалення системи медичного забезпечення дітей в освітніх установах» робота по проведенню професійної орієнтації здійснюється лікарями- педіатрами, обслуговуючими підлітків 10-17 років, спільно з педагогами і психологам. 22 Медична професійна орієнтація (МПО) є системою заходів, направлених на забезпечення правильного вибору професії, спеціальності, форми навчання і місць роботи підлітками з урахуванням стану здоров'я індивідуума, його психофізіологічних і особових особливостей. МПО має 2 напрями: лікарське професійне консультування і психофізіологічну професійну орієнтацію. Лікарське професійне консультированиеявляется системою заходів, направлених на забезпечення правильного вибору професії, підлітками, що мають відхилення в стані здоров'я, з метою захисту їх організму від несприятливого впливу професіонально-виробничих чинників, які можуть привести до прогресування функціональних порушень і хронічної патології, виникнення ускладнень, тривалої втрати працездатності, ранньої инвалидизації. Психофізіологічна професійна орієнтація- допомога у виборі професії з урахуванням індивідуальних здібностей, психологічних і особових особливостей підлітка. Лікарське професійне консультування включає 2 форми роботи: Інформаційне забезпечення- ознайомлення підлітків, їх батьків і педагогів з медичними аспектами вибору професії, тобто з основними професіонально- виробничими чинниками, які можуть привести до погіршення стану здоров'я, особливо у осіб з хронічними хворобами і функціональними порушеннями. Індивідуальна лікарська професійна консультація, в процесі якої основна задача лікаря складається у визначенні міри ризику прогресування відхилень в стані здоров'я підлітка, що консультується і розробці конкретних рекомендацій по вибору професії або спеціальності, форми навчання і раціональному працевлаштуванню. Відповідно до регламентуючих документів проведення лікарського професійного консультування покладене на шкільного лікаря, а при його відсутності індивідуальну лікарську професійну консультацію повинен провести дільничий лікар-педіатр. Лікарсько-професійна консультація є необхідним елементом медичного обслуговування дітей і підлітків протягом всього періоду шкільного і професійного навчання.