So good for students like u. Have a nice day, Lecture notes of Law

Download So good for students like u. Have a nice day and more Lecture notes Law in PDF only on Docsity! 1 Тема: Правочини 1. Поняття правочину, його місце в системі юридичних фактів За ст. 202 ЦК України — правочином є дія особи, спрямо вана на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини — це вольові і правомірні дії. ЦК України (ст. 205) розрізняє такі форми зовнішнього вияву волі: усно, письмовим актом, поведінкою особи. Мов чання визначається виявом волі укласти правочин у випадках, передбачених законом або договором. 2. Види правочинів Види правочинів. 1) Залежно від кількості сторін, що беруть участь у право" чині, вони бувають одно, дво або багатосторонніми. Одностороннім є такий правочин, якщо для його виникнен ня достатньо волевиявлення однієї сторони. Наприклад, заповіт (розпорядження своїм майном на випадок смерті) є односторон нім правочином, тому що для його складання і оформлення не обхідно волевиявлення тільки заповідача. До односторонніх правочинів належать також прийняття і відмова від спадщини. Двосторонній правочин — для його виникнення необхідні зустрічні волевиявлення двох сторін. Такий правочин також називається договором. Наприклад, волевиявлення однієї сто рони (покупця) купити майно і зустрічне (тобто протилежне за змістом) волевиявлення іншої сторони (продавця) продати майно є двостороннім правочином купівліпродажу або дого вором купівліпродажу. Для виникнення багатостороннього правочину необхідно волевиявлення трьох і більше сторін. Наприклад, укладення договору про спільну діяльність між трьома або більше особа ми ( юридичними чи фізичними). До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов’язання та про до говори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину ( ч. 5 ст. 202 ЦК України) 2) Залежно від мети правочини поділяються на оплатні і безоплатні, каузальні і абстрактні. 2 У оплатному правочині дії однієї сторони відповідає обов’язок іншої сторони вчинити зустрічну дію. У договорі купівлі- продажу продавець передає майно у власність покуп ця, а останній зобов’язаний прийняти майно і сплатити за ньо го певну грошову суму. У безплатному правочині сторона зобов’язана вчинити дії, а інша має право вимагати виконання цих дій без вчинення зустрічних власних дій. Односторонні правочини є безоплат ними. Наприклад, договір дарування та безоплатного користу вання майном є двосторонім, безоплатним правочином. Каузальними (від лат. сause — причина ) називаються пра вочини в яких визначається мета їх укладення. Більшість цивільноправових правочинів є каузальними, тому що суб’єкти, як правило, прагнуть досягти певної мети (напри клад, договір купівліпродажу, підряду тощо). У абстрактних правочинів не визначено підстави їх здій снення. На дійсність та укладання такого правочину потрібна вказівка закону. Абстрактним правочином є видача векселя 3) Залежно від способу укладання правочини поділяються на реальні та консенсуальні. Для укладення реального правочину (від лат. res — річ) поряд зі згодою сторін необхідне вчинення фактичних дій (на приклад, передача майна, речей тощо). До реальних правочинів належать договори позики, перевезення, дарування. Консенсуальні правочини (від лат. сonsensus — згода) вва жаються укладеними з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами. Більшість правочинів є консенсу- альними. 4) Залежно від строку дії правочини бувають строкові та безстрокові. Строковим вважається правочин, в якому визначено мо мент його вступу в дію, момент припинення, момент виник нення у сторін прав і обов’язків тощо. Слід відрізняти також умовні правочини, щодо яких правові наслідки пов’язуються з настанням певної обставини. Обстави- на може бути відкладальною та скасувальною. Особи мають пра во обумовити настання або зміну прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні — це 5 також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність; 4) письмова форма; виражається в тому, що правочин вчиняється шляхом фіксації його змісту за допомогою письмового тексту і підписання особами, які його вчинили, або за дорученням іншою особою у випадках, визначених законом; до письмової форми прирівнюється вираження волі сторін за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку (ч. 1 ст. 207 ЦК). Письмова форма поділяється на просту письмову та нотаріально посвідчену. Відповідно до ст. 208 ЦК у простій письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім тих, що повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім тих, що повністю виконуються сторонами в момент вчинення; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Так, відповідно до норм цивільного законодавства обов’язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори про відчуження (купівля- продаж, міна, дарування, довічне утримання) житлового будинку, земельної ділянки та іншого нерухомого майна (ст.ст. 657, 716, 719, 745 ЦК); заповіти (ст. 1247 ЦК); доручення на вчинення правочинів, що потребують нотаріального посвідчення (ст. 245 ЦК) тощо. За згодою сторін, які вчиняють правочин, нотаріальному посвідченню може підлягати будь-який правочин, навіть той, для якого ця вимога не є обов’язковою. У такому випадку перевірка правочину нотаріусом є додатковою гарантією законності його змісту. Необхідною умовою укладення деяких правочинів є їх державна реєстрація. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такій реєстрації, зокрема, підлягають договори купівлі- продажу нерухомого майна (ст. 657 ЦК); договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти (ч. 2 ст. 732); договір 6 найму будівлі, укладений на строк не менше одного року (ст. 794) тощо. 5. Зміст правочину та його тлумачення. Правочин — це волевиявлення, тобто дія особи, яка відображає внутрішню волю останньої. Якщо волевиявлення виражене нечітко, виникає необхідність тлумачення волі сторони правочину та з'ясування засад, на яких таке тлумачення має проводитися. Засади тлумачення правочину встановлює ст.213 ЦК, яка визначає: 1) суб'єкти тлумачення правочину; 2) правила тлумачення правочину. Суб'єктом тлумачення правочину є насамперед його сторона (сторони). Це цілком природно, оскільки саме сторони найкраще знають, якою була їх воля, що дійсно малося на увазі при укладенні правочину і що вони збиралися виразити через волевиявлення. +Для з'ясування змісту одностороннього правочину такого автентичного тлумачення, як правило, достатньо і спір у більшості випадків не виникає. Проте інші особи, інтереси яких порушує односторонній правочин, можуть звернутися до суду з позовом про захист своїх цивільних прав від порушень з боку особи, яка вчинила правочин, і дає викривлене його тлумачення, зловживаючи своїм суб'єктивним цивільним правом (ст.13 ЦК). При тлумаченні двостороннього або багатостороннього право-чину вірогідність розбіжностей у трактуванні тих чи інших положень договору є набагато вищою, адже кожен з його учасників може мати своє бачення як власного волевиявлення, так і волевиявлення контрагента (контрагентів) за договором. Тому в цьому випадку тлумачення договору на вимогу однієї, обох або усіх сторін правочину рішення про тлумачення змісту правочину може постановити суд. Правила тлумачення правочину (ч.3, 4 ст.213 ЦК) мають застосовуватися як при автентичному тлумаченні правочину його сторонами, так і при тлумаченні правочину судом. Але якщо при автентичному тлумаченні вказана норма ЦК має рекомендаційний 7 характер, то у разі тлумачення змісту правочину судом застосування правил ч.3, 4 ст.213 ЦК є обов'язковими. Правила тлумачення правочину визначені законом за принципом "концентричних кіл", тобто при неможливості витлумачити положення договору шляхом використання вузького кола засобів (буквальне тлумачення), залучаються усе нові й нові критерії перевірки правильності того чи іншого трактування умов договору. Ця система "концентричних кіл" виглядає таким чином: 1) при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів (буквальне граматичне тлумачення); 2) у разі коли буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їх зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін (структурно- системне тлумачення); 3) якщо ні буквальне граматичне, ні структурно-системне тлумачення не дають можливості встановити справжню волю особи, яка вчинила правочин, використовуються будь-які обставини, що можуть допомогти з'ясувати відповідність волевиявлення дійсній волі учасника (учасників) правочину: враховуються мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обігу, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (комплексне тлумачення). 6. Відмова від правочину. За загальним правилом особа, яка вчинила правочин, має право відмовитися від нього (ст. 214 ЦК). Умови, порядок та наслідки такої відмови залежать від того, чи цей правочин є одностороннім, чи дво- або багатостороннім. При цьому оскільки правочин є однією з головних підстав виникнення цивільних 10 8. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 17. – ст. 632. Судова практика: 1. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. N 9 // Офіційний сайт Верховної Ради України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 2. Постанова Пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11 // Офіційний сайт Верховної Ради України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Література: 1. Блажівська Н. Є. Електронний правочин у цивільному праві України : монографія / Н. Є. Блажівська; Інститут законодавства Верховної Ради України. – К.: Правова єдність, 2014. - 238 с. 2. Бобко Т. В. Зміст і форма правочину в цивільному праві : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / Т. В. Бобко. – Х., 2011. – 20 с. 3. Верес І. Я. Правове регулювання електронних підписів / Верес І. Я. // Підприємництво, господарство і право. – 2017. – № 3. – С. 11-15. 4. Скиданов К. В. Воля і волевиявлення в правочині : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / К. В. Скиданов. – К., 2016. – 20 с. 5. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. – Вид. 2- ге, змінене і доп. / [Бек Ю.Б., Богдан Й.Г., Дякович М.М. та ін.]; за ред. В.М. Коссака. – К.: Істина, 2008. – 992с. 6. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової, В.В.Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2013 (Т.І.) 7. Таш’ян Р. І. Односторонні правочини у цивільному праві : монографія / Р. І. Таш’ян; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х.: Право, 2010. – 198 с. 8. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / За заг.ред. В.І.Борисової, І.В.Спасібо-Фатєєвої, В.Л.Яроцького. – Х.: Право, 2011 (Т.1). 9. Цивільне право України. Загальна частина / За ред. Дзери О. В. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 976 с. 11 10.Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. – Т. 1. Загальна частина. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – 520 с. 11.Дякович М. Посвідчення правочинів нотаріусом: цивільно-правові аспекти / М. Дякович // Наукові праці. Економіка. Правознавство. – Вип. № 149. – С. 100-104. 12.Дякович М.М. Посвідчення правочинів нотаріусом: цивільно-правові аспекти / М.М. Дякович // Наукові праці. Економіка. Правознавство. 2011. Вип. № 149. С. 100-103. 13.Михайлів М.О. Форма правочину та правові наслідки її недотримання / М.О. Михайлів // Держава і право. 2011. Вип. № 51. С. 34-39. 14.Шкрібляк К. П. Односторонні правочини в нотаріальній та судовій практиці : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / К. П. Шкрібляк. – К., 2014. – 19 с. 15.Тищук Н.О. «Дрібні побутові правочини» як основний вид правочинів, які вчиняють малолітні особи / Н.О. Тищук // Прикарпатський юридичний вісник. – 2020. – Вип. 1. – С. 59-62. 16.Давидова І.В. Деякі особливості правочинів в інформаційному суспільстві / І. В. Давидова // Правові та інституційні механізми забезпечення розвитку України в умовах євроатлантичної інтеграції : матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. (м. Одеса, 18 трав. 2018 р.). – Одеса, 2018. – С. 479-482. 17.Легка О.В. Особливості укладення договорів з використанням електронної форми представлення інформації / О.В. Легка // Міжнародна та національна безпеки: теоретичні і прикладні аспекти : Матеріали IV Міжнародної наук.-практ. конф. (ЛДУВС, 13.03.2020) – Львів. 2020. – С. 379-381. 18.Філатова Н.Ю., Логойко О.О. Порівняльний аналіз особливостей укладення електронних договорів в Україні і Німеччині: правові аспекти / Н.Ю. Філатова, О.О. Логойко // Правова держава. – 2020 – Вип. 38. – С. 92-99. Задача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокіл» надіслало Приватному підприємству «Перспектива» письмову пропозицію укласти договір поставки. За умовами пропозиції ТОВ зобов’язувалось постачати ПП продукцію власного виробництва у строки і за ціною, що визначені в проекті договору. ПП «Сокіл» надіслало письмову відповідь, у якій зазначало, що готове укласти договір, але пропонує переглянути ціну і строки поставки. Чи можна вважати, що між ТОВ і ПП був вчинений правочин? Стаття 202. Поняття та види правочинів 12 1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). 3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. 4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. 5. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину. Отже, можна вважати, що між ТОВ і ПП був вчинений правочин Задача 2. К. і Н. уклали договір купівлі-продажу, за яким К. продав належну йому на праві власності квартиру Н. Договір був посвідчений нотаріально. Через три місяці К. звернувся до Н. з вимогою про виселення з квартири. Свою вимогу К. обґрунтовував тим, що він дізнався від знайомої про те, що договір купівлі- продажу нерухомого майна підлягає державній реєстрації, адже існує Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Оскільки до державного реєстратора вони не звертались, то такий правочин не вважається вчиненим, а отже відсутня підстава для переходу права власності на квартиру до Н. Проаналізуйте ст. ст. 182, 210, 657 ЦК України, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Стаття 182. Державна реєстрація прав на нерухомість 1. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. 15 1500 гривень. Шляхом обміну такими електронними листами В. і Б. домовились зустрітись через два дні, Б. обіцяв принести і передати В. планшет, а В. – телефон і 1500 гривень. Чи вчинений між Б. і В. правочин? Чи дотримана його форма? Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення 1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. 2. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. 3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням. Отже, між Б і В був здійснений правочин, і форма його дотримана, адже вчинялась в електронній формі Задача 4. Нотаріус з’явився на виклик додому для посвідчення заповіту. Родичі спадкодавця дали нотаріусу заповіт власноручно підписаний спадкодавцем, який на момент приходу нотаріуса був уже непритомний. Нотаріус посвідчив цей заповіт. Проаналізуйте ситуацію. Задача 5. Л. уклав з Н. договір позики на суму 20 тисяч гривень. На підтвердження факту отримання позики Л. видав Н. боргову розписку із своїм підписом. Чи можна вважати, що форма правочину в даному випадку дотримана? Проаналізуйте ст.ст. 207 та 1047 ЦК України. Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину 1. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. 16 2. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. 3. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. 4. Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє. Стаття 1047. Форма договору позики 1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. 2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Задача 6 17 У січні 2018 року Зеленчук І.І. запропонував фермерському господарству «Родина» укласти договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10 га, яка йому належить на праві власності. Зеленчук надав членам ФГ проект договору для ознайомлення. Голова ФГ Білоус С.А. висловив свою зацікавленість в укладенні такого договору, проте вимагав його нотаріально посвідчити. На це Зеленчук зреагував різко, почав переконувати Білоуса у тому, що це є недоцільним, так як потребує значних затрат часу та фінансів, а також звинуватив голову ФГ у надмірній підозрілості. У якій формі варто вчинити вищевказаний правочин? Яке значення має нотаріальне посвідчення правочинів? Задача 7 Громадянин Коваленко домовився з Іщуком про укладення договору позики на суму 56 000 грн та його нотаріальне посвідчення. Проте, за 2 дні до нотаріального посвідчення договору, Іщук зробив операцію на очі, внаслідок якої міг чітко бачити лише на відстані від двох метрів, тобто підписати документ власноручно він не міг. Тому він попросив свою дружину підписатись замість нього. Нотаріус засвідчив підпис із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Після спливу обумовленого договором строку, Коваленко звернувся із вимогою про повернення суми боргу, проте Іщук відмовився виконувати цю вимогу, вказуючи на те, що не укладав цього договору і не знає, хто підписався замість нього. Чи дотримана форма правочину в даному випадку і чи правомірні дії нотаріуса? Вирішіть подальші дії Коваленка.